Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Керівника закладу вищої освіти обиратимуть шляхом таємного голосування строком на п’ять років 25 листопада на шести виборчих дільницях. Одним із кандидатів на посаду є проректор та випускник загаданого вузу, професор Володимир Бугров. Пропонуємо розмову з претендентом на посаду ректора головного вузу країни.

 

Чому ви вирішили кандидувати на посаду ректора саме зараз? Хто для вас головний конкурент?

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на заміщення посади ректора КНУ. Я проаналізував свій досвід, свої знання і навички, обдумав команду, яка здатна дати відповіді на виклики сьогодення спільно зі мною, і зрозумів, що можу очолити Університет і працювати на його нинішнє і майбутнє. Тому вирішив взяти участь у конкурсі. А головним конкурентом вважаю COVID-19, який може завадити членам університетської спільноти прийти на виборчі дільниці та здійснити свій свідомий вибір.

 Ви були частиною команди ректора Губерського, що не вдалось зробити і чому не вдалось. Які проблеми минулого керівництва успадкує новий ректор?

Команда Л.В.Губерського, прийнявши Університет восени 2008 (а я доєднався до неї в січні 2009), зробила дуже багато для реформування КНУ в сучасний європейський університет. Підтвердженням цих здобутків є незалежні світові рейтинги, „голоси” абітурієнтів, які приходять до нас навчатися, відзиви роботодавців і партнерів. А що не вдалося? Напевно, найбільшим викликом є реформування власне управлінської системи, налаштування в ній, так би мовити, „сервісних” функцій.  І причиною тут є не стільки саме керівництво Університету, скільки частина працівників-виконавців низової ланки, які не дуже хочуть змінювати свої погляди та підходи. Тому саме тут доведеться рішуче перелаштовувати візію управлінських та адміністративних процесів.

 Чи є у вас команда, що буде змінювати головного університету країни? Чи хтось з нинішніх кандидатів у ректори може стати членом вашої команди, якщо вас оберуть ректором?

Так, я тривалий час працюю проректором і знаю багатьох людей, здатних брати на себе відповідальність за очолювані ділянки. І це найголовніше – делегування повноважень, ініціатива, командна робота, конкретні результати, відповідальність за свої дії. Тому команда є! Чи можуть до неї увійти інші претенденти на ректора?  Це питання потребує вивчення саме у ракурсі цінностей, про які я говорив. Життя покаже.

 Ви — випускник філософського. Колишній ректор — теж випускник філософського. На посаду ректора претендує ще двоє випускників філософського. Попередник був хіміком. Чи має значення освіта ректора для управління університетом? Як знайти баланс між гуманітарним і природничим напрямом розвитку науки в університеті?

Відверто скажу, що філософська освіта мені допомагає в моїй управлінській діяльності – вона привчила критично аналізувати факти і події, досліджувати тенденції та траєкторії, праюцювати з джерелами і людьми… А яка освіта потрібна для ректора? Як на мене, це не головне – головне аби освіта була якісна, професійні якості суттєвими, а людські – справжніми.  Ну і щоб знайти баланс – потрібно його шукати і працювати з людьми, адже і в природничому спрямуванні є відмінності між фізикою чи біологією, а в соціогуманітарному між політологією та філологією… Вважаю, що взагалі

управлінська діяльність в університеті є пошуком і встановленням балансів інтересів

та потреб на кожному щаблі (кафедра, факультет/інститут, університет). Важливо правильно шукати баланси 🙂

 Ви кандидат наук і професор – для когось це недолік, а хтось скаже, управлінець у сфері науки та освіти не має обов’язку писати докторську, як так вийшло, що ви не написали докторську ? Що таке популізм у сфері освіти та науки?

Як на мене, я більшою мірою викладач, аніж дослідник. Я маю на тиждень чотири-шість пар і веду семінарські заняття з тих предметів, які викладаю. Це дає мені можливість бачити реальних студентів та отримувати зворотній зв’язок не через соціологічні опитування, а напряму.

Чому не написав докторську? Мабуть, через брак часу, який я намагався витратити на організаційну діяльність. А можливо і щось інше – важко сказати точно.

Ну і щодо популізму – це, як на мене, говорити що буде легко всім, тоді як легко ніколи не буває 🙂

 Університет Шевченка завжди підтримував чинну владу, точніше адміністрація університету завжди була лояльною до будь-якої влади. Жодна революція цього не змінила. Це мій особистий висновок з досвіду навчання в університеті Шевченка. У вересні відбулась презентації виборчого списку партії «Слуги народу» на території університету. Свого часу в університеті працював Андрій Портнов, у 2019 він був прийнятий на посаду професора, але після протестів його звільнили. 

Що має статися, щоб адміністрація університету стала аполітичною, а університет був реальним осередком політичного та світоглядного плюралізму?

Не погоджуся, тому що студенти і викладачі Університету були активними учасниками всіх революційних подій в Україні – від Революції на граніті до захисту Батьківщини у неоголошеній війні на Сході. Університет і  нині має свободу думки та свободу вибору. Переконаний, що таке вільнодумство ми зможемо зберегти і підтримати і надалі.

 

 

питання задавав Євгеній Білоножко

ZOSTAW ODPOWIEDŹ

Please enter your comment!
Please enter your name here