Наближаються до кульмінації виборчі цикли у Молдові та Україні. Від їх результату багато залежатиме, адже у парламентській республіці Молдова вже 24 лютого відбудуться парламентські вибори, а в Україні, де інститут президента відіграє важливу роль у політичній системі, 31 березня заплановані президентські вибори. Особливістю обох виборчих кампаній є не тільки гостра конкуренція політичних гравців, а й агресивні інструменти впливу, що застосовує Росія для досягнення власних цілей. Тому не дивно, що електоральні процеси в країнах регіону стали предметом обговорень міжнародної конференції у Чернівцях, що зібрала близько 40 експертів, політиків і громадських діячів.

З вітальним словом на конференції виступив заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації  Ігор Богатирець, котрий вручив нагороди активістам Спілки українців Молдови «Заповіт» та науковцям Бельцького державного університету імені Алеку Руссо. Науковий захід тематично став продовженням минулорічної конференції, яка відбулася у Бельцах – про це зазначив народний депутат України Григорій Тиміш. Український політик акцентував на потребі активізації співпраці по лінії Київ-Кишинів, збереження обома країнами шляху європейського розвитку. Декан факультету словесності Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо Лілія Трінка з сумом констатувала, що вибори сьогодні перетворюються в змагання «грошових мішків», застосування проти опонентів компроматів. Щоб протистояти управлінню суспільством через маніпуляції, необхідно підвищувати електоральну культуру населення. В таких умовах важливою є роль університетів у формуванні світогляду молоді, для цього у Бельцькому університеті, для прикладу, функціонує юридична клініка.

Професор Варшавського університету Казімєж Вуйчицький вважає, що головною зброєю в інформаційній війні є наратив, фейкові новини – це тільки частина наративу. Інформаційна війна не є традиційною пропагандою, її основною ціллю є провокування деконструктивного конфлікту, хаосу.

Депутат польського Сейму Марек Жонса в онлайн-зв’язку ствердно підкреслив, що Україна сьогодні заслуговує на те, щоб стати частиною Європи. Польський політолог Маріуш Патей зауважив, що сьогодні партії гуртуються загалом довкола окремих осіб, у виборчих кампаніях вони все менше акцентують увагу електорату на власні програми. Тому очолюваний політичним експертом у Польщі Інститут імені Рибарського запропонував ідею фінансування партій державою за системою бонусів, що включатиме показник кількості виборців, що за них голосують, детальну інформацію про їх програми та біографії кандидатів. На думку Маріуша Патея, сильні інституції – основа боротьби з зовнішніми загрозами.

Член Академії науковців Румунії, асоційований професор Академії економічних студій Васіле Сіміляну підкреслив, що електоральні кампанії перебувають під тиском структури міжнародних відносин, яка є кількарівневою. У виборах застосовують безліч маніпулятивних технологій, зокрема так зване «вікно Овертона». Румунський політолог і дипломат Дорін Попеску розповів про досвід Румунії, котра впродовж 30-ти років намагається адаптувати різні європейські моделі розвитку. Тому в населення існує певна зневіра у можливості побудови дієвої системи, хоча є й позитивні суттєві моменти, пов’язані з боротьбою з корупцією та мирним співжиттям національних меншин. Головний редактор альманаху Varta та журналіст телеканалу Белсат (Білорусь) Зміцер Міцкевіч застеріг країни пострадянського простору від небезпечної ілюзії про те, що «Захід нам допоможе», у протидії загрозам слід покладатися найперше на власні сили. Білорусь відчуває все більш агресивну політику Росії в інформаційній сфері, зокрема через російський канал «Спутнік» її показують з негативної сторони, натомість подається позитивний імідж Владіміра Путіна. Доктор політичних наук Павло Мадриган, в минулому член Центральної виборчої комісії Молдови, розповів про еволюцію політичної системи своєї країни, де при владі відбувалося чергування демократичних сил і комуністів, було зроблено низку помилкових кроків, на думку науковця, зокрема пов’язаних із процесом тотальної приватизації. На сьогодні європейці констатують регрес розвитку Молдови, називаючи «захопленою державою», в країні існує серйозна демографічна проблема, адже щодня виїжджають близько 100 людей, зберігаються прохолодні відносини з офіційним Києвом та Бухарестом.

Виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що Росія добре вивчила недоліки демократії і використовує це у власних інтересах.

Її вплив щодо України зосереджується на руйнування засад української державності, зусилля будуть спрямовані зокрема на дискредитацію виборчого процесу. В умовах російської агресії особливою виборчою технологією стає «заклик до миру», при цьому не називаючи ціни такому миру. Український експерт також звернув увагу на відсутність законодавства для протидії гібридним загрозам. Аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко типологізував три види партій, що існували в минулому: комуністично-соціалістичні, ліберально-демократичні та олігархічні партії. Натомість сьогодні виникають нові типи популістичних і антисистемних партій. Оскільки Україна є сильно олігархічною державою, то тут часто виникають гібридні типи партій, поєднуючи кілька ознак. Кандидат філософських наук Володимир Тіпень зауважив, що сьогодні перед Україною вже не стоїть питання цивілізаційного вибору. Однак виборчі кампанії перетворюються в «парад обіцянок і марнославств». Тому підкреслив роль експертів для просвітництва громадян, зокрема в Україні цю функцію намагаються виконувати в рамках проекту «Виборча Рада UA».

Виступили та взяли участь у науковій дискусії також голова Чернівецького обласного товариства польської культури ім. Адама Міцкевича Владислав Струтинський, голова ГО «Центр регіональної співпраці «Діалог» Олександр Руснак, доктор політичних наук Микола Примуш, кандидат політичних наук Сергій Бондаренко, директор медіа-центру БукПресс Марін Герман, політолог та перекладач Сергій Гакман, заступник директора Інституту Бессарабії Михайло Венгринюк, проректор Івано-Франківської академії Івана Золотоустого Олег Білоус, продекан факультету словесності Бельцького університету Діана Ігнатенко, голова Спілки українців Молдови «Заповіт» Михайло Крижанівський, почесний громадянин міста Бельци Василь Панчук, виконавчий директор Буковинського інституту реконструкції і розвитку Ярослав Кирпушко та інші. Модерував міжнародну конференцію доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Сергій Федуняк.

Міжнародна конференція «Електоральні процеси в посттоталітарних країнах як цивілізаційний вибір: quo vadis?» відбулася завдяки громадській організації «Центр регіональної співпраці «Діалог», Чернівецькому національному університету ім. Юрія Федьковича, Івано-Франківській академії Івана Золотоустого, Спілці українців Молдови «Заповіт», громадській організації «Центр політичних наративів демократії», чернівецькій обласній громадській організації «Інститут Бессарабії», Східноєвропейській регіональній мережі Глобального партнерства з попередження збройних конфліктів (GPPAC). Меді партнером конференції виступив полонійний портал PoloNews.

Павло Лодин

ZOSTAW ODPOWIEDŹ

Please enter your comment!
Please enter your name here