Inline pictures
Polska 23:55
Україна 00:55

Країни Балто-Чорноморського регіону: міфи та реальність співпраці

miedzymorze_mapa.jpg

В Києві обговорили можливі проекти співпраці з країнами Балто-чорноморського регіону. 8 червня в м. Київ в клубі «Наш Формат» відбувся круглий стіл на тему «Балто-Чорноморський союз: від міфу до реальності». Організатором заходу виступив Інформаційний центр «Міжмор'я».

В рамках заходу були обговорені окремі проекти співробітництва між країнами балто-чорноморського регіону, які потенційно можуть бути об’єднані на базі геополітичного союзу Міжмор’я.

Перш за все, основний наголос було зроблено на необхідності створення дієвого інфраструктурного союзу. Перші спільні проекти в економіці, на думку експертів,  можна реалізовувати саме в інфраструктурних проектах (розбудова доріг, нафто/газопроводів тощо). Також може бути створений пул міждержавних компаній, схожих за структурою на компанії, які керують газопроводами. Потенційним інвестором може виступити Китай, який останнім часом виказує інтерес до інфраструктурних проектів в Східній Європі.

Як зазначають учасники круглого столу, не менш важливим напрямком для співпраці в регіоні є безпекова політика. Так, зокрема, було запропоновано створити умовно названий «Антимосковьский безпековий пакт», який би об’єднав зусилля військових та силових структур країн регіону для протидії загрозам з боку Російської Федерації. З іншої сторони, на думку учасників заходу, за регіональну безпеку в Східній Європі, на кордоні з Росією, може відповідати приватна військова компанія (ПВК), яка би була створена за аналогом «Blackwater». Акціонерами такої компанії можуть виступити держави-учасники Балто-Чорноморського союзу (БЧС), які можуть взяти на себе зобов’язання щодо її фінансування. НАТО, або окремі країни Північноатлантичного Альянсу, також могли би фінансувати діяльність цієї структури. Таким чином, у випадку збройного конфлікту, в бойових діях братиме участь приватна військова компанія, що не матиме наслідком застосування 5 статті Статуту НАТО.

В рамках заходу серед низки проектів, які можуть бути реалізовані на шляху до побудови Балто-Чорноморського союзу, було розглянуто необхідність створення «Банку Міжмор’я». Ця установа могла би надавати кредити та банківські гарантії для інвестиційних проектів. Частка в статутному капіталі банківської установи може розподілятися відповідно до розміру ВВП кожної країни-учасниці БЧС. Аналогічні проекти в інших регіонах довели свою ефективність.

На думку учасників круглого столу, країни балто-чорноморського регіону потенційно можуть реалізовувати спільні культурні проекти, а також створити Інформаційний центр. До функціональних обов’язків такої установи мають увійти: моніторинг інформаційного простору; аналіз поточної ситуації та розробка пропозицій; здійснення контрзаходів щодо нейтралізації загроз; здійснення попереджувальних заходів стратегічного характеру на базі розроблених аналітичних пропозицій. Інформаційний центр може бути започаткований як приватна або громадська ініціатива, яка згодом стане міждержавним проектом.

Участь у круглому столі взяли Оксана Юринець, народний депутат України від фракції Блок Петра Порошенка, Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції; Олександр Никоноров, аналітик «Team 4 Ukraine», експерт ІЦ «Міжмор'я»; Григорій Перепелиця, д.п.н., директор Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України; експерти ІЦ «Міжмор'я» Юрій Міндюк та Юрій Гончаренко та інші.

Нагадаємо, Інформаційний центр «Міжмор'я» був створений у квітні 2017 року, мета якого — інформувати широку громадськість про ідею Міжмор'я — геополітичного союзу країн Балто-Чорноморського простору, в першу чергу — це Україна, Польща, країни Балтії, потенційно — Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія та інші. В ситуації безпекових, економічних та політичних викликів з боку Росії ці країни можуть щонайменше здійснювати поглиблену координацію дій, в кращому випадку — вести спільну оборонну, економічну, політичну діяльність для захисту свого суверенітету.

W Kijowie omówiono możliwe projekty współpracy z krajami regionu bałtyckiego- czarnomorskiego. 8 czerwca w kijowskim klubie „Nasz format” odbył się okrągły stół pod hasłem: „Unia Bałtycko-Czarnomorska: od mitu do rzeczywistości.” Organizatorem imprezy było Centrum Informacyjne „Międzymorza”.

W czasie spotkania omówione zostały konkretne projekty współpracy krajów regionu bałtycko-czarnomorskiego, które potencjalnie mogłyby stać się członkami geopolitycznego sojuszu Międzymorza.

Przede wszystkim położono nacisk na konieczność stworzenia skutecznej infrastruktury. Pierwsze wspólne projekty w dziedzinie gospodarczej, zdaniem ekspertów, mogłyby by być realizowane właśnie we wspólnych projektach infrastrukturalnych (drogi, gazociągi, ropociągi etc.). Można by również stworzyć grupę międzynarodowych firm na podobieństwo kompanii, jakie zarządzają gazociągami. Potencjalnym inwestorem mogłyby stać się Chiny, które od niedawna wykazują spore zainteresowanie projektami infrastrukturalnymi w Europie Wschodniej.

Według uczestników okrągłego stołu, równie ważnym obszarem współpracy w regionie jest polityka bezpieczeństwa. W szczególności zaproponowano, aby utworzyć (nazwany tak umownie) „Antymoskiewski pakt bezpieczeństwa”, w którym połączono by wysiłki struktur wojskowych i siłowych całego regionu — w celu przeciwdziałania zagrożeniom z Rosji. Z drugiej zaś strony, zdaniem uczestników okrągłego stołu, za bezpieczeństwo w regionie Europy Wschodniej na granicy z Rosją mogłaby odpowiadać prywatna korporacja wojskowa (PKW), stworzona na wzór »Blackwater«. Akcjonariuszami owej korporacji mogłyby być państwa-strony Unii Bałtycko- Czarnomorskiej (UBC), które wzięłyby na siebie obowiązek jej finansowania. NATO (jako całość) lub poszczególne kraje Sojuszu również mogłyby partycypować w finansowaniu działalności tej struktury wojskowej. W ten sposób, w przypadku konfliktu zbrojnego, w walkach uczestniczyłaby prywatna korporacja wojskowa, nie miałoby więc żadnych następstw odnośnie do zastosowania artykułu 5 Traktatu NATO.

Wśród wielu projektów, jakie mogłyby być realizowane ramach idei Bałtycko-Czarnomorskiej Unii, wymieniono również potrzebę utworzenia „Banku Międzymorza” — instytucji finansowej mogącej udzielać kredytów i gwarancji bankowych dla projektów inwestycyjnych w regionie. Udziały w owej instytucji finansowej mogłyby być przydzielane w zależności od wielkości PKB poszczególnych krajów członkowskich BCU. Podobne projekty stworzone gdzie indziej okazały się nader skuteczne.

Zdaniem uczestników spotkania, kraje regionu Morza Bałtyckiego i Czarnego potencjalnie mogłyby realizować również wspólne projekty kulturalne, a także stworzyć centra informacyjne. W zakres kompetencji takich instytucji wchodziłoby: monitorowanie przestrzeni informacyjnej, analiza obecnej sytuacji oraz opracowywanie propozycji i wniosków na przyszłość, a także wdrażanie środków zapobiegawczych w celu zneutralizowania zagrożeń, w tym również działań o charakterze strategicznym stworzonych na bazie opracowanych wcześniej analiz. Takie Centrum Informacji mogłoby być uruchomione zarówno jako inicjatywa prywatna jak i publiczna, w obu przypadkach jednak jako projekt o charakterze międzypaństwowym.

W okrągłym stole udział wzięli: Oksana Juryneć — poseł z frakcji Bloku Petra Poroszenka, przewodnicząca podkomisji współpracy regionalnej i transgranicznej między Ukrainą a krajami UE wchodzącej w skład komisji parlamentarnej do spraw euro-integracji; Alexander Nykonorow, analityk »Zespołu 4 Ukraina«, ekspert Centrum Informacyjnego "Międzymorza"; Gregory Perepełyca, doktor nauk politycznych, dyrektor Instytutu Polityki Zagranicznej Akademii Dyplomatycznej Ministerstwa Spraw Zagranicznych Ukrainy; oraz eksperci Centrum Informacyjnego "Międzymorza" — Jurij Gonczarenko, Jurij Mindjuk i inni.

Przypomnijmy, iż Centrum Informacji „Międzymorza” powstało w kwietniu 2017 roku, a jego celem jest informowanie opinii publicznej o idei Międzymorza — geopolitycznego sojuszu państw obszaru bałtycko-czarnomorskiego, do którego należą w pierwszej kolejności Polska, Ukraina i Kraje Bałtyckie, a potencjalnie również Białoruś, Mołdawia, Gruzja, Rumunia i inne. W sytuacji wyzwań politycznych i gospodarczych, a przede wszystkim związanych z zagrożeniem bezpieczeństwa ze strony Rosji, kraje te na początek mogłyby się zdecydować na bardziej pogłębioną koordynację swych działań, a w dalszej perspektywie być może i na wspólną politykę obronną, a także na wspólne przedsięwzięcia w sferze gospodarczej i politycznej — dla obrony swej suwerenności.

Tłumaczenie Marian Panic

 

Pogoda / Погода

Warszawa Варшава   
Krakow / Краків
Gdansk / Гданськ
Poznan / Познань
Lodz / Лодзь
Київ / Kijow
Львів / Lwow
Харків / Charkow
Одеса / Odesa
Донецьк / Donieck


CZYTAJ NAS W WYGODNYM FORMACIE

ЧИТАЙТЕ НАС В ЗРУЧНОМУ ФОРМАТІ