Inline pictures
Polska 23:58
Україна 00:58

W Kijowie omówiono modele wzajemnego pojednania między Ukrainą i Polską

20106641_1891812927809624_8719198705224664035_n.jpg

14 липня в м. Київ в музеї Шістдесятництва відбувся круглий стіл на тему «Чому Польща перетворюється з адвоката Європи на прокурора». Організаторами заходу виступив Інформаційний центр «Міжмор'я», «Фонд підтримки демократичних ініціатив» за підтримки «Єдиного союзу патріотів України», інформаційний партнер заходу портал PoloNews .

В рамках заходу були обговорені актуальні проблеми міждержавних українсько-польських стосунків в контексті останніх заяв міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського щодо неможливості євроінтеграції України до Євросоюзу без вирішення історичних питань і питань прав польської меншини.

На думку експертів ІЦ «Міжмор’я», на сьогодні в Україні та Польщі реалізується російський сценарій, спрямований на побудову конфлікту ідентичностей та інтересів, в першу чергу – в сфері національної пам’яті. «Третя сторона» постійно шукає нові теми конфлікту, намагається «намацати» живі конфліктогенні протиріччя між двома народами.

Як зазначив експерт Інформаційного центру «Міжмор’я» Юрій Міндюк, українська присутність в Польщі дуже слаба і неадекватно представлена, особливо враховуючи дані обставини. А з іншого боку, сьогодні є вкрай необхідна активізація української позиції в Польщі, збільшення в рази присутності в дипломатичному, політичному, інформаційному, культурному, громадському полі. Для цього напрямку повинен бути наданий дуже серйозний пріоритет, організаційна, медійна і ресурсна підтримка.

Учасники круглого столу запропонували звернути увагу на систему взаємного захисту прав «споріднених меншин». Основний наголос було зроблено на те, що з 2015 року в Україні триває реформа децентралізації, що передбачає утворення самодостатніх територіальних громад, у тому числі й за етнічним критерієм. Утворення Мостиської, Довбишівської і, скажімо, Полонської польських громад в Україні стало б запорукою новітньої спроби порозуміння – за умови відмови польської сторони від постімперського шовінізму, подальших звинувачень українства в історичних злочинах та аналогічного національно-територіального захисту українців Польщі. Такий план вигідний обом сторонам, але в аспекті меншин і громад вигідніший польській стороні – оскільки зберігає й частково відроджує Полонію в Україні. Така ініціатива жодним чином не загрожує територіальній цілісності України.

На думку експертів, що взяли участь в обговоренні, українська сторона також має давати асиметричні відповіді для протистояння кремлівським сценаріям. Перш за все, мова йде про реалізацію спільних синергетичних програм для двох країн, в першу чергу – в інформаційному, економічному, культурному, громадському полі. Необхідно почати спротив діяльності колу людей, які працюють проти порозуміння польського та українського народів – політиків, громадських діячів, медіа-активістів тощо. Наступним кроком вбачається налагодження тіснішої співпраці з неофіційним колом «друзів України» в Польщі в усіх площинах – від політичної до бізнесової, культурної тощо. Україні та Польщі необхідно дотримуватись чіткої думки, що важкі сторінки історії мають досліджувати науковці, і це повинно бути доменом академічної сфери, а не мас-медіа, суспільної міфології і міжнародних стосунків. Польська сторона повинна отримати чіткий сигнал, що недружні заяви офіційних осіб будуть сприйматись дуже гостро і поважно.

Учасники заходу вкотре наголосили на необхідності добитись консенсусу серед українських системних націоналістичних і патріотичних організацій щодо неможливості прямих симетричних відповідей на провокації з польського боку, зокрема руйнування могил чи пам’ятних знаків, нападів на приміщення чи представників польської національної меншини.

Участь у круглому столі взяли Євген Карась, координатор руху «Січ»; Даріуш Матерняк, головний редактор порталу PolUkr, директор Центру аналізу «Польща-Україна» (Варшава); Євген Білоножко, головний редактор порталу PoloNews; Олексій Курінний, член правління Фонду підтримки демократичних ініціатив; Юрій Міндюк, експерт ІЦ «Міжмор'я», Костянтин Канішев, експерт Лабораторії політичних стратегій та аналізу та інші.

Нагадаємо, Інформаційний центр «Міжмор'я» був створений у квітні 2017 року, мета якого — інформувати широку громадськість про ідею Міжмор'я — геополітичного союзу країн Балто-Чорноморського простору, в першу чергу — це Україна, Польща, країни Балтії, потенційно — Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія та інші. В ситуації безпекових, економічних та політичних викликів з боку Росії ці країни можуть щонайменше здійснювати поглиблену координацію дій, в кращому випадку — вести спільну оборонну, економічну, політичну діяльність для захисту свого суверенітету. 

4 lipca w Kijowie, w "Muzeum Sześćdziesiątników" odbył się okrągły stół na temat: "Dlaczego Polska z adwokata Ukrainy przeobraziła się w jej prokuratora?". Organizatorami spotkania byli: Centrum Informacyjne "Międzymorza"; "Fundacja na rzecz Wspierania Inicjatyw Demokratycznych" przy wsparciu "Jedynego Sojuszu Patriotów Ukrainy"; oraz portal PoloNews — jako informacyjny partner okrągłego stołu.

W czasie spotkania omówione zostały aktualne zagadnienia ukraińsko-polskich stosunków międzypaństwowych w kontekście ostatnich wypowiedzi polskiego ministra spraw zagranicznych Witolda Waszczykowskiego o jakoby niemożności integracji Ukrainy z Unią Europejską bez rozwiązania kwestii historycznych oraz praw mniejszości polskiej na Ukrainie.

Zdaniem ekspertów CI „Międzymorza” dzisiaj w Polsce i na Ukrainie realizowany jest rosyjski scenariusz, mający na celu tworzenie i podsycanie konfliktów tożsamości i interesów — w pierwszej kolejności w sferze pamięci narodowej. „Trzecia strona” stale poszukuje nowych tematów konfliktu, starając się „wyczuwać” te szczególnie żywe konfliktogenne sprzeczności istniejące między naszymi dwoma narodami.

Jak zaznaczył ekspert Centrum informacyjnego „Międzymorza” Juri Mindiuk, ukraińska obecność w Polsce jest bardzo słaba; Ukraina jest w Polsce niedostatecznie reprezentowana, zwłaszcza w obecnej sytuacji, gdy taka aktywizacja ukraińskiej pozycji w Polsce, jej wzmocnienie na polu dyplomatycznym, politycznym, informacyjnym, kulturalnym i społecznym — byłoby szczególnie potrzebne. W tym kierunku powinny iść wszystkie najważniejsze wysiłki i priorytety: organizacyjne, medialne i w zakresie ochrony już istniejących zasobów.

Uczestnicy okrągłego stołu zaproponowali zwrócenie szczególnej uwagę na system wzajemnej ochrony praw „mniejszości etnicznych”. Główny akcent położono na fakt, iż od 2015 roku na Ukrainie trwa reforma decentralizacyjna kraju, która przewiduje utworzenie samorządnych społeczności lokalnych, w tym również z uwzględnieniem kryteriów etnicznych. Utworzenie mościskiej, dołbyszewskiej czy, powiedzmy, połońskiej społeczności polskiej na Ukrainie stałoby się przykładem nowoczesnej próby porozumienia — pod warunkiem wszelako wyrzeczenia się przez stronę polską postimperialnego szowinizmu, zaniechania dalszych oskarżeń narodu ukraińskiego o historyczne zbrodnie oraz analogicznej narodowo-terytorialnej ochrony praw Ukraińców w Polsce. Taki plan jest korzystny dla obu stron, ale z punktu widzenia interesów mniejszości więcej korzyści przyniesie stronie polskiej, jako że pomoże to częściowemu odradzeniu się ukraińskiej Polonii. Inicjatywa ta w żaden sposób nie zagraża integralności terytorialnej Ukrainy.

Zdaniem ekspertów uczestniczących w dyskusji, strona ukraińska powinna również dawać asymetryczne odpowiedzi, przeciwdziałając się scenariuszom Kremla. Przede wszystkim, chodziłoby o realizację wspólnych synergicznych programów stworzonych dla obu krajów. W pierwszej kolejności na polu informacyjnym, gospodarczym, kulturalnym i społecznym. Należy koniecznie zacząć od przeciwstawienia się środowiskom, które działają przeciwko porozumieniu narodów polskiego i ukraińskiego — przeciwko tego rodzaju politykom, aktywistom społecznym, ludziom mediów i tp. Następnym zaś krokiem byłoby nawiązanie ściślejszej współpracy z nieformalnymi kołami „przyjaciół Ukrainy” w Polsce, i to na wszystkich poziomach — od politycznych do biznesowych, kulturalnych i wielu innych. Ukraina i Polska powinny kierować się wspólną myślą przewodnią, że ​​trudne stronice historii powinni badać wyłącznie naukowcy, że jest to domena środowisk akademickich, nie zaś mas-mediów, ludowej mitologii czy stosunków międzynarodowych. Strona polska powinna otrzymać wyraźny sygnał, że nieprzyjazne wypowiedzi oficjeli i urzędników państwowych będą postrzegane bardzo źle i traktowane z całą powagą.

Uczestnicy spotkania podkreślali też wielokrotnie potrzebę osiągnięcia konsensusu w środowisku ukraińskich organizacji nacjonalistycznych i patriotycznych co do niemożności zastosowania bezpośrednich, symetrycznych odpowiedzi na prowokacje ze strony polskiej, w tym niszczenia grobów i pomników, ataków na siedziby czy też przedstawicieli polskiej mniejszości.

Udział w okrągłym stole wzięli: Jewhen Karaś, koordynator ruchu „Sicz”; Dariusz Materniak, redaktor naczelny portalu PolUkr i dyrektor Centrum Analiz „Polska-Ukraina” (Warszawa); Jewhen Biłonożko, redaktor naczelny portalu PoloNews; Ołeksij Kurinnyj, członek Fundacji na rzecz Wspierania Inicjatyw Demokratycznych; Jurij Mindiuk ekspert Centrum Informacyjnego „Międzymorza”; Kostiantyn Kaniszew ekspert Laboratorium Politycznych Strategi i Analiz, oraz inni.

Przypomnijmy, iż Centrum Informacji „Międzymorza” powstało w kwietniu 2017 roku, a jego celem jest informowanie opinii publicznej o idei Międzymorza — geopolitycznego sojuszu państw obszaru bałtycko-czarnomorskiego, do którego należą w pierwszej kolejności Polska, Ukraina i Kraje Bałtyckie, a potencjalnie również Białoruś, Mołdawia, Gruzja, Rumunia i inne. W sytuacji wyzwań politycznych i gospodarczych, a przede wszystkim związanych z zagrożeniem bezpieczeństwa ze strony Rosji, kraje te na początek mogłyby się zdecydować na bardziej pogłębioną koordynację swych działań, a w dalszej perspektywie być może i na wspólną politykę obronną, a także na wspólne przedsięwzięcia w sferze gospodarczej i politycznej — dla obrony swej suwerenności.

 

Pogoda / Погода

Warszawa Варшава   
Krakow / Краків
Gdansk / Гданськ
Poznan / Познань
Lodz / Лодзь
Київ / Kijow
Львів / Lwow
Харків / Charkow
Одеса / Odesa
Донецьк / Donieck


CZYTAJ NAS W WYGODNYM FORMACIE

ЧИТАЙТЕ НАС В ЗРУЧНОМУ ФОРМАТІ