Inline pictures
Polska 10:14
Україна 11:14

Ukraińska suwerenność i forum w Dubrovniku

ukrai-ska-suwerenno-i-forum-w-dubrovniku-6622_XL.jpg

Оприлюднення планів А. Меркель, Ф. Олланда і В. Путіна “обговорити питання України” під час саміту G20 у Пекіні збіглося в часі з проведенням у хорватському Дубровніку форуму в рамках ініціативи “Адріатика — Балтика — Чорне море”. Це співпадіння дуже промовисте і дозволяє краще зрозуміти геополітичне становище України.

Форум у Дубровніку, що проходив 25-26 серпня, став майданчиком для обговорення низки важливих для країн Міжмор'я практичних питань, зокрема економічних і безпекових. Особливо важливим він виявився для Польщі та Литви. Протягом тривалого часу відносини між цими двома державами були прохолодними. Форум створив можливість провести першу зустріч між президентом Литви Далею Грибаускайте та польським лідером Анджеєм Дудою. Судячи з офіційних заяв, зустріч була доволі плідною. Грибаускайте наголосила, що Польща і Литва однаково сприймають геополітичні виклики і спільно будуть дбати про безпеку.

Важливим питанням, що обговорювалося на форумі, була енергетика. Мова йшла про енергетичне унезалежнення регіону шляхом диверсифікації джерел постачання і тісної й солідарної співпраці між країнами. В цьому контексті Грибаускайте розповіла про литовський досвід подолання монополії “Газпрому”.

На форумі обговорювалися й інші питання економічного характеру. Фактично, головною темою економічного блоку стала “вертикальна” економічна інтеграція з півночі на південь — від Скандинавії та Балтики до Балкан і Адріатичного моря.

Не обійшлося без обговорення політичних перспектив Євросоюзу.

Як бачимо, розбудова Міжмор'я триває. Геополітичний союз країн Центрально-Східної Європи набуває чіткіших рис і знаходить закріплення у деталізації різних аспектів співпраці. Не бажаючи миритися з диктатом Німеччини та Франції і їхнім намаганням зробити ЄС ще більш централізованою структурою, країни Центрально-Східної Європи консолідуються і таким чином прагнуть наростити власну геополітичну вагу.

На тлі такої турботи про власний суверенітет політика нинішнього Києва виглядає самовбивчою. На саміті G20, що пройде у вересні, очільники Німеччини, Франції та Росії планують обговорити “питання України” без участі самої України. У відповідь на такий цинізм (до того ж публічний) Порошенко лише заявив, що очікує відновлення переговорного процесу у “нормандському форматі”. Ця заява ніщо інакше, як намагання самостійно наступати на одні й ті ж самі граблі замість того, щоб просто отримати удар палицею у чоло. З точки зору здорового глузду, ні перший, ні другий варіанти не є прийнятними. Але на Банковій чомусь звикли робити вибір поміж неприйнятних варіантів. Те, що долю війни на Донбасі вирішують без участі України, якраз і є наслідком стратегії нинішнього Києва покладатися як не на переговори у Мінську, так на “норманські формати”.

Ставка на Німеччину та Францію цілком себе дискредитувала. Те ж саме ми можемо говорити про надії на США (при нинішньому курсі цієї держави, який навряд чи суттєво зміниться після виборів). За таких умов для України було б логічно зробити головну зовнішньополітичну ставку на зближення з країнами Міжмор'я, насамперед — на розбудову його балто-чорноморської складової. Причому Києву варто було б не просто належним чином відгукнутися на пропозиції, що надходять з боку тієї ж Варшави, але й самому ініціювати посилення інтеграційного процесу. Обираючи комбінування військових та дипломатичних засобів у вирішенні проблеми московської агресії, потрібно вибудовувати такий формат міжнародних переговорів, який включав би принаймні Варшаву та Вільнюс, а в ідеалі — ще й Ригу, Таллінн та Загреб (попри відсутність прямої загрози, Грабар-Китаровіч дає чіткі сигнали про готовність Хорватії бути заангажованою до протидії московському експансіонізму).

Усього цього, на жаль, немає. Є лише бажання й надалі тупцювати на граблях, і це бажання Банкова намагається видати за великі досягнення української дипломатії.

Ігор Загребельний — 28.08.2016

Publikacja planów A. Merkel, F. Hollande  i Putina "omówić problem Ukrainy” podczas szczytu G20 w Pekinie zbiegła się w czasie z Forum w Chorwackim Dubrovniku w ramach inicjatywy "Adriatyk — Bałtyk — Morze Czarne ". Ten zbieg jest bardzo wymowny i pozwala lepiej zrozumieć pozycję geopolityczną Ukrainy.
Forum w Dubrowniku, które odbyło się 25-26 sierpnia, stało się platformą do dyskusji o szereg ważnych dla państw Międzymorza zagadnień praktycznych, w tym gospodarczych i bezpieczeństwa. Szczególnie ważnym forum było dla Polski i Litwy. Przez długi czas stosunki między obu krajami były chłodne. Forum stworzyło możliwość zorganizowania pierwszego spotkania między prezydent Litwy Dalią Grybauskaitė i  prezydentem RP Andrzejem Dudą. Sądząc z oficjalnych wypowiedzi, spotkanie było bardzo produktywne. Grybauskaite powiedziała, że Litwa i Polska podobnie postrzegają wyzwania geopolityczne i wspólnie będą dbać o bezpieczeństwo.

Ważną kwestią, która omawiana była na forum była energetyka. Chodziło o pozbawienie regionu uzależnienia energetycznego poprzez dywersyfikację źródeł dostaw i solidarnej oraz ścisłej współpracy pomiędzy krajami. W tym kontekście Grybauskaite opowiedziała o litewskim doświadczeniu przezwyciężenia monopolu "Gazpromu".

Na forum zostały omówione i inne kwestie o charakterze ekonomicznym. W istocie, głównym tematem bloku ekonomicznego była"pionowa" integracja ekonomiczna z północy na południe — od Skandynawii i Bałtyku do Bałkanów i Morza Adriatyckiego.

Nie brakowało również i omówienia perspektyw politycznych UE

Jak można zobaczyć, budowa Międzymorza trwa. Geopolityczny sojusz Europy Środkowej i Wschodniej staje się wyraźniejszy i wzmacnia się szczegółami różnych aspektów współpracy.

Nie chcąc zaakceptować dyktatu Niemiec i Francji oraz ich wysiłków zmierzających do uczynienia z UE bardziej scentralizowaną strukturę, kraje Europy Środkowej i Wschodniej są konsolidują  się i w ten sposób starają się zwiększyć swoją własną wagę geopolityczną.

Na tle tej troski o suwerenność, obecna polityka Kijowa wygląda samobójczo. Na spotkaniu G20, które odbędzie się we wrześniu, przywódcy Niemiec, Francji i Rosji planują omawiać "problem ukraiński" bez uczestnictwa samej Ukrainy. W odpowiedzi na taki cynizm (do tego publiczny) Poroszenko oświadcza, że oczekuje wznowienia rozmów w "formacie normandzkim". To oświadczenie to nic innego jak dobrowolne i umyślne następowanie na te same grabie, zamiast się po prostu rąbnąć od razu pałką w czoło. Z punku widzenia zdrowego rozsądku, ani pierwszy ani drugi wariant nie jest do przyjęcia. Jednak na Bankowej jakoś tak przyjęli zasadę dokonywania wyborów pomiędzy wariantami nie do przyjęcia. To, że o losie wojny na Donbasie rozstrzyga się bez uczestnictwa Ukrainy jest w rzeczy samej następstwem strategii obecnego rządu w Kijowie, pokładającego wszystkie swoje nadzieje na rozmowach w Mińsku, bądź to "formacie normandzkim".
Stawianie na Niemcy i Francję już się zupełnie zdyskredytowało. To samo możemy powiedzieć o nadziejach pokładanych w Ameryce (przy obecnym kursie tego państwa, a mało prawdopodobne, by zmieniło się to zasadniczo po wyborach). W takich warunkach byłoby logiczne, aby w polityce zagranicznej postawić na zbliżenie z krajami Międzymorza, na początek na rozbudowę jego bałtycko-czarnomorskiej składowej. Przy czym ze strony Kijowa byłoby wskazane nie tylko w należyty sposób zareagować na propozycję Warszawy, ale i samemu inicjować wzmacnianie procesu integracji. Wybierając kombinacje wojskowych i dyplomatycznych środków dla podołania rosyjskiej agresji, należy skonstruować taki format międzynarodowych spotkań, który włączyłby przynajmniej Warszawę i Wilno, a w idealnym wariancie również Rygę, Tallin a także Zagrzeb (pomimo braku bezpośredniego zagrożenia, pani Grabar-Kitarović dała przecież wyraźny sygnał gotowości Chorwacji do zaangażowania się na rzecz przeciwdziałania moskiewskiemu ekspansjonizmowi).

Igor Zagrebelny — Tłumaczenia Kazimir Muzhanovsky

28.08.2016

 

Pogoda / Погода

Warszawa Варшава   
Krakow / Краків
Gdansk / Гданськ
Poznan / Познань
Lodz / Лодзь
Київ / Kijow
Львів / Lwow
Харків / Charkow
Одеса / Odesa
Донецьк / Donieck


CZYTAJ NAS W WYGODNYM FORMACIE

ЧИТАЙТЕ НАС В ЗРУЧНОМУ ФОРМАТІ